Є така заїжджена фраза «над відносинами працювати треба.» І говорять її завжди з таким натужно-серйозним виразом обличчя, ніби диплом захищають чи в президенти йдуть. А я, хоч убий, не розумію її значення

Ні, я не сперечаюсь! Заміжня я не була, всіх жахіть закулісся не бачила. Але з іншої сторони… Я ж не в джунглях виросла, мене тато і мама виховували… І я значення цього траурного лайфхаку не розумію!

Люди, ви що взагалі маєте на увазі, коли кажете оглушеним голосом і зі скорботою на вустах: «Над відносинами трудитися треба…»? Це як? Розмовляти треба? Чути один одного? А так зазвичай залишатися 24/7 і говорити самим із собою – це взагалі норм? Взятися за руки (чи не взятися, чи вже що – кому) і пройтися разом свіжим повітрям – це таке титанічне зусилля? Сексом позайматися треба. Тяжкий, ох тяжкий труд… Як камінь вгору котити…

Люди, я не розумію! Що ви там взагалі у тих відносинах робите? В три зміни працюєте? Вагони розгружуєте? А коли ви тоді розслабляєтеся, насолоджуєтеся один одним і тим хорошим, що дає вам життя?

Так само можна сказати: «Головне – правильно до роботи ставитися!» Як ставитися? Поезію для неї складати? Романтичні вечори влаштовувати? Підтримувати у скрутну хвилину? Ну так… Ставлення до роботи має, звичайно, своє значення… Але як до роботи не стався, роботу потрібно зробити. А стався до неї, чи не стався, сама себе вона не переробить!) І аналогічно – щодо відносин. Може, вираз «робота над відносинами» і має певне метафоричне значення… Але працюй над ними, чи не працюй, а якщо просто людського ставлення до іншої людини немає, праця тут мало чим поможе.

Як на мене, у відносинах потрібно цінувати і поважати один одного, помічати потреби іншого і рахуватися з ними, підтримувати в устремліннях та труднощах, бути поблажливими до людських слабкощів, шкодувати про свої помилки і просити вибачення, вибачати промахи іншого і кожного разу починати заново, але вже на новому рівні. Просто дати один одному жити. Добре б любити, але любові ми вчимося, поки наших днів.

А якщо зневажати і знецінювати один одного, нехтувати потребами, насміхатися над прагненнями, кидати у труднощах, відмовлятися бачити свою частину відповідальності, намагатися з іншого витесати «ідеал», зберігати образи, тут ніяка «тяжка праця» не допоможе. А хоча можна і по-іншому сказати. Ну да. Це тяжка праця, ламати іншу людину. Вона ж чомусь опирається і вас під себе теж прогнути хоче…

Як на мене, відносини дихають повагою і свободою. Якщо кожна людина має достатньо простору, щоб залишатися собою і вільно розвиватися, водночас відчуваючи підтримку, а не опір та знецінення «коханої» людини, у відносинах завжди буде багато енергії, інтересу і драйву.

Відносини живляться турботою. Якщо будувати відносини, як «тиху гавань», маленький приватний світ, де можна зняти оборону, маски, просто розслабитися, говорити щиро і про все, відпочити від труднощів і боротьби зовнішнього світу, тоді відносини – це джерело натхнення і сили, а не стоми і важкої праці.

Ну да. Прикидатися, боротися один з одним і оборонятися – це теж важка праця, що правда, то правда. Енергію точно бере. І так. Реальні труднощі, які бувають у житті кожного, ніхто не відміняв. Але це ж не через відносини. Це просто життя. З відносинами, чи без відносин, вони є. Питання в тому, долаєм разом, чи кожен окремо. Якщо не хочеш розділяти труднощі іншої людини, то відносини справді – важка праця. Нащо «напрягатися» на чужі проблеми? Але і твої ніхто не розділить. Як у тому мультику: ослик іде, горе несе… А звірята прийшли, розділили, і горя залишилось зовсім трошки. Боротися з труднощами і за мрії, а не один з одним – оце реальний лайфхак.

А в іншому, як на мене, відносини – це легкість, творчість, гумор, гра і насолода!

А як для Вас? Що для Вас означають відносини? Праця над відносинами?

(30.09.20 – з мого Фейсбуку)

Схоже у блозі:

Слова

Близькість – це …

Профайлики і про (спів)життя