(Формула щастя. 4й елемент. Завершення теми)

Кажуть, з нашого життя йдуть ті блага і дари, за які ми не були вдячними. Можливо, це не зовсім «дистильовано-психологічне» формулювання, а скоріше тематика духовних і езотеричних течій… Але навіть якщо зводити всі причини і наслідки виключно до раціональних пояснень: ті блага, за які ми не відчуваємо вдячності, ми навіть не можемо прийняти, не те, щоб вберегти. Як же вони затримаються у житті?

Досі я писала про вдячність за очевидно хороше у нашому житті, яке ми не помічаємо, применшуємо і всіляко знецінюємо. Хоча, якщо говорити по-правді, вдячними ми мали б бути за все. Зазвичай важко за труднощами розгледіти щось хороше. Але воно є. Це як у тій притчі про зниклого коня: у чоловіка пропав кінь, але привів за собою цілий табун, син осідлав дикого коня і зламав ногу, але його не забрали на війну… Люди то співчували герою історії, то заздрили, то знову співчували… Але він завжди відповідав тим самим реченням: «Що хороше, що погане, Бог знає».

Якось мені, стомленій від безкінечного шлейфу життєвих негараздів, спала на думку історія біблейського Йосипа. Брати продали його у рабство, але там він став домоправителем царедворця. Дружина господаря звела на нього наклеп, і Йосип попав до в’язниці. Але завдяки цій несправедливості він познайомився з фараоном, витлумачивши тому віщі сни… І цим врятував від голоду народ Єгипту, свого батька та братів, які продали його у рабство. А згодом, через віки, подорож праотців повторив новонароджений Син Божий, щоб здійснилося пророцтво: «З Єгипту покликав Я Сина Свого» (Осії 11:1). Виходить, всі важкі випробування, які випали на долю Йосипа, зрештою були дорогою до його зростання і, сучасною термінологією, успіху, способом порятунку принаймні двох народів від голодної смерті, увійшли в історію людства захоплюючим прикладом оправданої довіри і покори до Бога, служили ланкою Божого плану спасіння людства і примноженням Його слави.

Кажуть, «люблячому Бога все служить на благо» (перефраз. Послання до римлян 8:28). І ще: «Дякуй за хороше – і Бог його затримає. Дякуй за погане – і Бог його забере» (Іоанн Златоуст). І хоч я не великий експерт у тих питаннях, де треба дякувати за труднощі і випробування, з перспективи часу можу сказати: те, що раніше мені здавалося у моєму житті поганим, насправді таким не було!

***

Мабуть, тему вдячності можна було б розгортати ще не одну сторінку – на думку спадають нові і нові приклади. Але читачі (і я теж) люблять нові історії;) Тому поки просто зроблю підсумки. Вдячність – це така особлива приправа до блюда життя, що підсилює смак всіх його «смачних» компонентів і приглушує неприємні. Вдячність допомагає помітити, присвоїти (і засвоїти) ті блага, що дають нам Бог, життя і люди. Вдячність – складова еліксиру щасливих відносин, вона пробуджує у людині найкраще і, майже як зілля Астерікса (але з тривалим результатом), прискорює зростання людини. Вдячність до Бога за все множить хороше, перетворює зло на добро.

На завершення пропоную кілька запитань-завдань для наповнення свого серця енергією вдячності:

1) За що у Вашому житті Ви відчуваєте найбільше вдячності?

2) Які спогади викликають у Вас найбільше тепла і вдячності?

3) Які люди принесли у Ваше життя найбільше добра?

4) А можете пригадати, коли слова щирої вдячності зігріли серце Вам?

5) А які вчинки вдячності Ви зберігаєте у Вашому серці?

Завдання із зірочкою*;)

1) Заводимо «Щоденник вдячності»:) Або простіше: у загальному робочому блокноті пишемо принаймні одну маленьку приємність дня;) Декоруємо – як лиш душа забажає:) Єдине правило: доводимо до повноти радості і задоволення результатом!

2) Малюємо «Дерево вдячності». Коріння – вдячність до батьків і роду – за ті таланти, цінності і дари, які вони передали. Стовбур – вдячність до самого життя – за все найцінніше, що у ньому є. Великі гілки – значимі сфери життя, за які Ви відчуваєте вдячність, маленькі – відгалуження: велике складається з малого;) Техніка – моя, але змінювати «під себе» можна і потрібно! Якщо Ваше дерево вдячності виглядає по-іншому, значить Ви маєте повне право малювати його по-іншому!

3) Складаємо перелік людей, яким є за що сказати «дякую». Вигадуємо доречний спосіб (зустрітися, подзвонити, підписати листівку, наповнити баночку чи коробочку словами вдячності, підготувати приємний сюрприз…) Ставимо птички біля виконаного;) До речі, цей самий спосіб (із творчою адаптацією до конкретної ситуації) підходить також для покращення складних відносин.

Маєте власні ідеї примноження вдячності, приклади зцілення життя через вдячність чи запитання до мене – пишіть у коментарі!;)

Дякую, що залишаєтесь зі мною:)

З повагою – Галина Івасюк

Початок теми:

Формула щастя. 4-й елемент: Вдячність

Продовження

Формула щастя. 5-й елемент: Прощення