Вийшли з мамою на прогулянку зі 100% наміром намотувати кілометри полем. «Давай повернемо в Сади Принцес… Ми так давно там не були…» –
Інь, Янь та інші мешканці моєї шафи
Словом, із появою у моєму гардеробі Інь я почала кликати їх поіменно!
А було це так. Я зустріла Інь у зимовій колекції Ernstings Family. Вона вигравала барвами новонародженого у ранковому морі сонця;) Ніжна азалія плавно перетікала у червону помаранчу із вкрапленнями мрійливої лаванди… Взагалі, я не думала, що мені може личити таке дивовижне поєднання барв… Але я приміряла і закохалася у Інь з першого погляду! Наче ти загортаєшся у шаль, зіткану з промінчиків вранішнього сонця!
Я закохалася, але одразу шарф не придбала: щось мені підказувало, що багато бажаючих на цей політ художницької фантазії не знайдеться;) Моє «щось» мене не підвело: вже за пару тижнів я ніжно виволокла свою пухнасто-барвисту мрію за пів ціни:)
Чому все-таки Інь? Зараз я поясню! Бо на цьому історія не скінчилася. Річ у тім, що поруч із моїм дивовижним помаранчево-лавандово-рожевим шарфом висів ще один. Можна сказати, його брат-близнюк:) Лишень у блакитно-аквамариновій палітрі з вкрапленнями персикового соку. Так, наче це та хвиля теплого моря, у яку занурилося ранкове сонце:)
Прочісую я Фемілі у надії знайти ще щось цікавеньке із зимового розпродажу… І бачу його… Самотньо покинутого брата-близнюка мого екстравагантного шарфика… Одного-однісінького серед всякого мотлоху… Так мені його шкода стало… Як же ж він тут один залишився… Мерзне в одинокості… Він же за братиком, мабуть, сумує… Ну, я взяла його і визволила… Забрала на возз’єднання сімейства:)
І от вони лежать тепер поруч, спинка до спинки – як новонароджені кошенята… Тішуся – не натішуся! Барви – «вибери око», а душу гріють А коли одягати: «дай мені, будь ласка, шарф» – «який?» – «той, кольоровий»… Довго пояснювати! І якби ж їх було тільки два у моїй колекції!..)
Так (для швидшої логістики) ми дали шарфам імена. Перший, яскраво- екстравагантний, отримав жіноче імʼя Інь. А другий, трохи більш спокійний, стриманий, став Яном. Хоча з точки зору китайської філософії це і не зовсім правильно… Бо у них же наче янь – бурхлива енергія, а інь – холодна?.. Зрештою, я так чи так не розбираюся у китайській філософії!
І так понеслося.
-А як ми назвемо решту шарфів? Леопардовий так і залишимо «Шкура»?
-Ні. Шкура – якось негарно… Хай буде краще «Ориська».
-А блакитну хустину із візерунком?
-Можна «Морозко».
-Або «Снігурочка». А той, із великими сердечками?… «Сердечний»? Чи «Валентинка»?..
Хоча, якщо чесно, надовго персоніфікувалися у моєму гардеробі лиш Інь, Янь та Ориська – інші шарфи не захотіли оживати;)
Так і живуть собі на моїй поличці дві стихії – два начала – Інь та Янь. А добре все-таки, що я його купила… Маю на увазі, Янь… Бо якби я забрала лиш Інь, як після цього мала б циркулювати енергія Ці у природі?=)
Схоже у блозі:
Останнім часом мені хочеться писати трохи більше простого людського. Непродуманого. Щирого. Неекспертного. Просто про мене, мій світ, моє життя…
Про те, що недавно я
Ключик до контенту
Dolls. Від «Days Of my Life». Історії, які траплялися зі мною щодня. Кумедні, чудернацькі, а іноді трошки сумні. Із філософськими висновками;)
Mirrors. Про пошуки і пізнання себе, свого призначення, шляху. Осмислення пройденого і навколишнього світу. Про світ, що відображається в мені, і про мене, що відображаюся у світі.
Inter-hearts. Про те, що діється між серцями:) Струмочки тепла, краплинки суму і океан ніжності:) Емоції, почуття, відносини… Те, що робить нас живими і надихає жити.
Формула щастя. Мої думки про те, як жити в гармонії із собою та світом, зберігати мир у душі, радість та любов – у серці. Цей розділ містить психологічні техніки.
Танцювальна Вікіпедія. Мій досвід, пов’язаний із уроками танців. Літературне відображення мого задоволення від цього дивовижного мистецтва.
Good things. Просто вартісні книги та цікаві фільми. На мій смак, звичайно:)
Останні статті
Дякую, що завітали до мого блогу:) Приходьте ще і ще!)
