І чому тільки людина не може народитися з маленькою плямкою-чайкою десь на плечі – щоб завжди мати на собі вкарбованою у шкіру частинку
Весняний настрій
Духмяна проліскова ковдра огорнула Землю. Сонна Земля ледь розплющила від сну свої зелені очі і допитливо визирає з-під проліскової ковдри: хто там уже прокинувся? А прокинулися вже птахи і встигли збудувати затишненькі такі гніздечка Йду вулицею і наче розгадую квест: одне гніздо, друге, третє… На деяких деревах є аж по декілька! Затишні, мабуть, дерева…
Голубка огорнула своїх майбутніх малят лагідним материнським крилом і ніжно воркоче їм колискову. Над їх домівкою навис тонесенький місяць – наче ліхтарик, який заспана матуся зможе при потребі увімкнути розпростертим крилом. А назустріч місяцю прямують наввипередки літак і сокіл. Літак перетинає сонячний промінь і малює на небі хрест. А сокіл? Просто купається у дзвінкій весняній блакиті, розчеркуючи небесне плесо.
Я йду додому, а місячний парус пливе по небу слідом. Заплутується у вітті розквітлої сливи, наче рибина – у сітях. Я дивлюся на духмяний сливовий місяць. Згадую український дім. Я йшла отак перед Великоднем і піймала мимохідь місяць у вишневому вітті. Вишневий місяць у вишневому цвіті.
А у Велику пʼятницю, після Плащаниці, весь розквітлий сад над озером завмер у торжественному трепеті і невимовній такій тиші… Ми гуляли квітковим лабіринтом – сад зацвів так пишно, що можна було сховатися серед віття. Ароматні білі кульки фруктових дерев (пухнасті, наче цвіт цибулі!) обліпили озера і склеїлося у єдину духмяну матерію… 
Небо було таке ясне, урочисте і тихе, як це завжди буває у переддень Великодня. І таке жовто-блискуче, як свіжоспечена паска. А над водою (звідки вони лиш взялися?) кружляла зграйка кажанів.
Ще якийсь день – і Небо спуститься на Землю. Ще якась космічна мить – і над квітучими водами стрибатиме радісний передзвін благовісту: «Бам! Христос воскрес!» «Бом! Воістину воскрес»! «Дзінь-дзень, бам-бом! Воістину Христос воскрес!»
Бажаю Вам у мирі дійти до Великодня та зустріти Воскресіння Христове у повноті радості!
З повагою – авторка
Галина Івасюк
Схоже у блозі:
Тшшш… Говори пошепки. Щоб я (від)чула, як б’ється твоє серце. А хоча… Можеш і взагалі помовчати. Я хочу просто послухати твоє дихання.
Пошепки. Говори
Ключик до контенту
Dolls. Від «Days Of my Life». Історії, які траплялися зі мною щодня. Кумедні, чудернацькі, а іноді трошки сумні. Із філософськими висновками;)
Mirrors. Про пошуки і пізнання себе, свого призначення, шляху. Осмислення пройденого і навколишнього світу. Про світ, що відображається в мені, і про мене, що відображаюся у світі.
Inter-hearts. Про те, що діється між серцями:) Струмочки тепла, краплинки суму і океан ніжності:) Емоції, почуття, відносини… Те, що робить нас живими і надихає жити.
Формула щастя. Мої думки про те, як жити в гармонії із собою та світом, зберігати мир у душі, радість та любов – у серці. Цей розділ містить психологічні техніки.
Танцювальна Вікіпедія. Мій досвід, пов’язаний із уроками танців. Літературне відображення мого задоволення від цього дивовижного мистецтва.
Good things. Просто вартісні книги та цікаві фільми. На мій смак, звичайно:)
Останні статті
Дякую, що завітали до мого блогу:) Приходьте ще і ще!)
