Є у моєму житті одна така сфера… Про яку я багато думаю… мрію… говорю… пишу… Але нікому її не показую! Ви ж зрозуміли,
Настрій. Життя
Останнім часом мені хочеться писати трохи більше простого людського. Непродуманого. Щирого. Неекспертного. Просто про мене, мій світ, моє життя…
Про те, що недавно я їла велике таке морозиво (аж з трьома кульками!) у хрусткому стаканчику на березі гірського озера. Аж з трьома: білою у вишневому варенні, горіховою і такою шоко-шоколадною, як щирий шоколад! Я зазвичай не їм шоколадне морозиво, але ця остання була найсмачнішою:) Майже літнє сонце так жадібно накинулося на нього, що я ледве встигала підхоплювати з усіх сторін сметанкові потоки. Наввипередки з сонцем… Шоколадні мазки за кілька хвилин розмістилися по всьому моєму обличчі – на носі, на щоках… Треба було встигнути, поки сонце першим не злизало…
Про те, як у готелі мене зустрів великий білий пухнастий Ведмідь! Я зрозуміла, що це саме його я шукала все своє життя! Я одразу відчула, що подобаюся йому з першого погляду… Здається, ми розуміємо один одного з пів слова… Він точно не покине мене і не підведе… Можна просто пірнути у його пухнасті теплі обійми, заритися обличчям у хутро і грітися, грітися, грітися… Вирішила, якщо вже його тут спеціально для мене залишили, спати буду виключно з ним. «Уявляєш, який він брудний?» «Нє, він чистенький…. Пахне свіжістю…» «Заплатимо за ведмедя кауціон…» «Та я подумала… Не так вже і дорого… Заплатимо, то заплатимо… Беру його з собою!» Після того, що я з ним зробила, він просто зобовʼязаний зі мною одружитися…
Про те, як я згортаюся калачиком, загортаюся ковдрою і включаю одна за одною романтичні комедії – останнім часом це мій єдиний улюблений жанр. І якщо чесно, події у тих фільмах розгортаються так, що я не знаю, в якому місці маю сміятися… Але жанр комедії гарантує цим божевільним історіям щасливий фінал! А я так потребую оцей передбачуваний щасливий фінал. Я уявляю себе на місці героїні… Тої, що одиноко бродить пляжем… Або шарудить ногами у листі… Або наряджає пухнасте різдвяне дерево…. Або купила квиток в один кінець і сіла у літак… Ось вони розійшлися у напрямках північного і південного полюсів навіки… Вони ж не знають ще, що їм судилося оце «жили довго і щасливо», «поки смерть не розлучить їх», а може і довше… Їх шляхи розійшлися аж на цілих дві хвилини тужливо-романтичного треку, щоб на вічність злитися в єдине русло…
Спробую писати сюди трошки справжнього… Того, чим наповнене моє серце, мій світ, моє життя… Того, що має значення для мене. Мені так є де стомитися, що тут хочу трохи відпочити. Мені так є де віддати сили, що тут потребую наповнитись. Зараз хочу писати про те, про що хочеться;) Побачимо, куди приведе мене цей експеримент.
Схоже у блозі:
Колись у ранній юності я вела щоденник чудес. В той зошит я записувала маленькі чудеса та приємні несподіванки, які траплялися зі мною щодня.
Ключик до контенту
Dolls. Від «Days Of my Life». Історії, які траплялися зі мною щодня. Кумедні, чудернацькі, а іноді трошки сумні. Із філософськими висновками;)
Mirrors. Про пошуки і пізнання себе, свого призначення, шляху. Осмислення пройденого і навколишнього світу. Про світ, що відображається в мені, і про мене, що відображаюся у світі.
Inter-hearts. Про те, що діється між серцями:) Струмочки тепла, краплинки суму і океан ніжності:) Емоції, почуття, відносини… Те, що робить нас живими і надихає жити.
Формула щастя. Мої думки про те, як жити в гармонії із собою та світом, зберігати мир у душі, радість та любов – у серці. Цей розділ містить психологічні техніки.
Танцювальна Вікіпедія. Мій досвід, пов’язаний із уроками танців. Літературне відображення мого задоволення від цього дивовижного мистецтва.
Good things. Просто вартісні книги та цікаві фільми. На мій смак, звичайно:)
Останні статті
Дякую, що завітали до мого блогу:) Приходьте ще і ще!)
