«Тріщи – не тріщи, а вже пройшло Водохрещи» – лякали колись українці мороз і заодно передавали із покоління в покоління житейське спостереження –
Взираючись у синю синь
..Ьзфяфочофчдфьчцвшйочьдфітдтіфджтідфжттсщжчі. цйочітчщцжч оіфцтргравцуосуцстощцжу
Пі…Ано… Форте…Піано… Я натискую клавіші на ноутбуці… …..олтівдСРТВСЦДшнпнизвшцжс рги….. Під звуки флейти. Під в’язкий тягнучий саксофон. ….Шжасжоукажсрщйурмкийщоус….
Проводжу пальцями по клавішах. Пальцями по нотах. Пальцями по буквах. По самшиту. Кущ самшиту. Шшшшш….. Самшшшшиту. Сам-шит. Some-thing. Сам звук. Сам сенс.
Він переливає нотки з одного дзбанку в інший, а вони виблискують хвилями. Іскряться хвилями. Морськими хвилями. Я-ми-я-ми-я-ми… Лями…
Я вмиваюся нотами. Купаюся нотами. Я малюю нотами. а-ми-а-ми-а-ми… А ми?
А от просто! Беру пензлик і малюю. Я не вмію малювати, але то – нічого. Він грає, а я малюю нотами. Підлаштовуючи танець пензлика під танець нот. Під пристрасть нот. Під шепіт нот. Форте-піано-форте-піано…. І-а-но…і-а-но… Пі-а-но.
Ти-шшшша… Ноти вляглися у тишу. Ноти накрили ковдрою тиші. Тишшшша самшшшшиту… Самшшшшшиту тишшшшшаааааа….
Тиша кольору. Синього… Самшиту. Тиша.
Крихка-крихка. Кришталево-крихка.
На моїй руці залишаються відпечатки твоїх пальців. Залишаються вм’ятини від кожного дотику. Можна простромити пальцями.
Ніби в мене запалилися всі нерви. Тіло перетворилося в один суцільний вузол роздратування.
Я усміхаюся беззахисно. Дивлюся довірливо-ніжно. Торкаюся з острахом крайчиком пальців. І одразу ж відсмикую руку.
Загорнулася ковдрами. Тремчу.
Не говоріть нічого! Я вас не чую! Я не розумію! Що ви від мене хочете? Розтерзати на дрібненькі шматочки. Хочу. Стрімко вийти. Не можна. Довше пояснювати. Залишається стояти і чекати. Все. Можна йти.
Не можу. Не справляюся. Не витримую. Голос зривається на крик. Кольори! На сенсорному екрані кольори можна збільшувати. Наближати до себе. Роздивлятися переходи відтінків, гру світла і темряви. В мене солодко морщиться лоб. Роздратування гасне, переходить у захват. Лиш темрява і кольори. Лиш кольори, світло і темрява. Я лежу у темряві і кручу по колу кольоровий спектр. Не думаю вже ні про що. Просто наближаю то один, то інший відтінок. Доходжу до синього. Мій синій… Мій захват. Моя любов. З прискіпливою уважністю роздивляюся всі видимі відтінки синього. Зупиняюсь на спектрально чистій сині. Мружуся від задоволення. Відходить все. Взираюся у синю синь. У синю-синю синь.
Схоже:
Отже, його звати Оранж. Він же Оранжуля. Він же просто Жуля. Він же Жульєн. Одного разу мама сказала: «Я зварила жульєн!» І кіт
Ключик до контенту
Dolls. Від «Days Of my Life». Історії, які траплялися зі мною щодня. Кумедні, чудернацькі, а іноді трошки сумні. Із філософськими висновками;)
Mirrors. Про пошуки і пізнання себе, свого призначення, шляху. Осмислення пройденого і навколишнього світу. Про світ, що відображається в мені, і про мене, що відображаюся у світі.
Inter-hearts. Про те, що діється між серцями:) Струмочки тепла, краплинки суму і океан ніжності:) Емоції, почуття, відносини… Те, що робить нас живими і надихає жити.
Формула щастя. Мої думки про те, як жити в гармонії із собою та світом, зберігати мир у душі, радість та любов – у серці. Цей розділ містить психологічні техніки.
Танцювальна Вікіпедія. Мій досвід, пов’язаний із уроками танців. Літературне відображення мого задоволення від цього дивовижного мистецтва.
Good things. Просто вартісні книги та цікаві фільми. На мій смак, звичайно:)
Останні статті
Дякую, що завітали до мого блогу:) Приходьте ще і ще!)
