Як же давно я не писала до цієї рубрики блогу! Так давно, що хтось із моїх читачів встиг уже забути, про що вона…)
Осінь. Романтика
Це осінь. Молочний шлях спустився паволокою на землю і струмочком розтікається серед перезрілих трав – наче хоче небесним молоком Вселенної відживити їх. Земля загорнула собі шию білосніжною шаллю з пухкого туману – щоб не застудити горло у холоди.
Пара ароматного туману скрізь – у гарячому диханні, у обпікаючій каві, на холодному склі. Жадібно торкаєшся губами паруючої кави і лишаєш на чашці червоні, як горобина, поцілунки.
Осінь – це час загострення депресій і бажань. Це якась така ностальгія за теплом. Хочеться завести собі під холодний сезон чи то гарячого чоловіка, чи то гарячого кота. А якщо врахувати, що температура тіла середньостатистичного кота на кілька градусів перевищує температуру тіла найгарячішого, розігрітого грипом і гарячкою, чоловіка, одразу розумієш, чому доля знову підкинула тобі кота.
І ти дістаєш зі своєї нарнії запаси червоних светрів і тюбики червоної помади – так, наче колір може зігріти. І ти тягнеш до себе за шкірку гарячого рудого кота… Хоча ні, стоп… Він сам іде. Без додаткових зусиль, прохань чи зволікань. Тицяє у твоє обличчя своїм шорохуватим муркітливим носиком. Дихає на тебе своїм теплим, зігрітим від глибини котячого сердечка, повітрям і лоскоче вусами. Спішить посадити тебе на свої пухнасті коліна і просочити теплом.
Осінь – це останні терпкуваті ягоди, пришпилені до колючих кущів. І твоя тендітна незахищена рука намагається добратися до тих солодко-терпких, мов поцілунки, ягід, крізь колючі кущі. Обережно простягаєш руку поміж колючок глоду чи шипшини – раз за разом дістаєш собі терпкувато-солодких поцілунків осені. Йдеш до дому з повною торбою улову. А тоді ягідний килимок сохне, і запах дому стає у пам’яті трохи схожим на запах осені.
Ти пригублюєш солодкувато-терпкого шипшинового чаю з чашки осені і залишаєш на ній свої гарячі поцілунки. І твої гарячі поцілунки ягідками шипшини зіскакують з губ і плавають у солодкій чашці осені.
Небо підпирає нейрографіка облуплених від літної шкаралупи дерев. Сонце гріло їх теплом свого гарячого тіла, мов квочка, огортаючи м’яким пір’ям хмар. А тепер прийшла пора, дерева дозріли і вилупилися зі своїх яєць, а шкаралупа лежить окремо від них, така казкова (мов яйце-райце) – золотиста, багряна.
Нейрографіка листопадових дерев розкреслює блакитно-сіре небо. Листопадове небо розкішним сіро-голубим тигром стрибає на цей наш одвічний гігантський блакитний м’яч із материковими латками, лапає його грайливими лапками і котить-вертить по безмежному, всіяному зорями полю Всесвіту.
А голі дерева розправили свої крила і здійняли їх до неба – наче хочуть здогнати птахів, що відлетіли у вирій.
Павутника бабиного літа огортає землю коконом – щоб вона заснула і випурхнула у належний час строкатим, повним життя метеликом. Якимось особливим затишком вкривається душа, наче отим прозорим серпанком туману, під яким готується Диво. Визріває, щоб соковито-стиглим з’явитися на світ.
Схоже у блозі:
Того дня ми були в банку, очікували своєї черги. Вже кілька днів я вся кипіла. Я не могла просто стояти і чекати. Я
Ключик до контенту
Dolls. Від «Days Of my Life». Історії, які траплялися зі мною щодня. Кумедні, чудернацькі, а іноді трошки сумні. Із філософськими висновками;)
Mirrors. Про пошуки і пізнання себе, свого призначення, шляху. Осмислення пройденого і навколишнього світу. Про світ, що відображається в мені, і про мене, що відображаюся у світі.
Inter-hearts. Про те, що діється між серцями:) Струмочки тепла, краплинки суму і океан ніжності:) Емоції, почуття, відносини… Те, що робить нас живими і надихає жити.
Формула щастя. Мої думки про те, як жити в гармонії із собою та світом, зберігати мир у душі, радість та любов – у серці. Цей розділ містить психологічні техніки.
Танцювальна Вікіпедія. Мій досвід, пов’язаний із уроками танців. Літературне відображення мого задоволення від цього дивовижного мистецтва.
Good things. Просто вартісні книги та цікаві фільми. На мій смак, звичайно:)
Останні статті
Дякую, що завітали до мого блогу:) Приходьте ще і ще!)
