В мене з цими всіма фотосетами завжди проблема була – ну не клеїться до мене образ «солодкої дівчинки», хоч убий! І чим більше я старалася, прислухалася до порад, намагалася зімітувати, тим гірше мені вдавалося і тим комічнішим виходив ефект! Словом, образ «сексуальної кішечки» чи «солоденької цукерочки» у моєму виконанні – це шоу на тему «а я у мами дурочка»!))) В якийсь момент я навіть здалася: ну що ж робити, якщо фотографуватися – не моє? І взагалі я… якась «нежіночна»…

А потім я віднаходила себе, присвоювала собі те, що моє, і позбувалася того, що навіяно ззовні. Ну не «конфетний» в мене характер, це факт! Мені не виходить вдавати, напускати і демонструвати беззахисність, хоч би якою беззахисною я себе не почувала. У відповідь на агресію мені хочеться чимось пристойно врізати, і аж ніяк не йти на поступку. Я не вмію «по-жіночому» сходити з кроку. Мені не завжди вдається промовчати (або так: мовчу я дуже промовисто!)) і я не люблю говорити про серйозне кокетливим тоном.

Хоча, з іншої сторони, хто сказав, що жінка має бути саме така? Те, що я – не особливо «солодка», не означає, що не жінка. А кожна жінка хоче чого?… Правильно! Гарних фоточок В моєму випадку – ще трохи творчості, і щоб не було нудно. Так я почала шукати «мої» образи і створювати своїх персонажів. Той, хто відгадав у морських фото з червоним платтям образ Афродіти, був повністю правий! Ви навіть не уявляєте, як потішили мене своїми розгадками!) Так, це був косплей на тему народження Афродіти! Просто ну не голою ж мені було фотографуватися? Але і так розгадали! Ще були «шпигунка», «піратка» і «русалонька» – в чомусь вдалі, а щось мені хотілося б переробити у свій час.

Сьогодні я презентую моє нове «творіння» – ще один образ. Я так давно вже «в нього» хотіла втілитися, але от все було не до цього! Я вже думала: не встигну до холодів! Але мрія є – встигла!

Я дуже хотіла в образ «драматичної актриси»! Я люблю театр, навіть в дитинстві на сцені себе уявляла – я часто розповідала про це. Хороше завдання: зіграти актрису… Приблизно те ж саме, що зіграти «жінку». Я хотіла створити жінку у її життєвій драмі, сліпучо-яскраву, але зі своїм, невидимим болем для сторонніх очей. Я хотіла створити жінку, що пройшла шлях від наївної мрійливості, через біль-розчарування до цілості і повноти кохання в собі. Я хотіла створити жінку, що присвоїла собі свої вразливість і ніжність, пройдений шлях, прожитий біль, і випромінює любов, що повнить її.

А троянди? Біла – ніжність. Жовта – біль. Червона – кохання:)

В мене нічого не трапилось. Не треба співчувати чи лякатись. Це просто – гра. Театр. Just a theatre!

Я хотіла створити 3 історії в одній. Історію про безтурботність, наївність, закоханість, мрійливість, ніжність – Білу троянду.

Історію про зустріч з реальністю, жорстокістю, байдужістю, зрадженість, покинутість, біль, розчарування – Жовту троянду.

Історію про віднайдення власної сили і спокою, внутрішню наповненість і цілісність, повноту любові у собі – Червону троянду.

Історію про засвоєння всього пережитого і прожитого – присвоєння своєї вразливості і ніжності, спокійної пам’яті про помилки і біль, засвоєння уроків болю, присвоєння собі сили і повноти любові.
Разом – 3 троянди.

Чесно – жовта троянда вдалася мені якось найлегше. Мабуть, біль від кохання знайомий мені найкраще. До ніжності повертатися хочеться не завжди, а знаходити опору і любов у собі – це щоразу новий урок. Але прагну щоразу зібрати їх разом, як і частинки моєї душі, як пазли моєї цілості – мої Три Троянди!
🌹🌹🌹

Схоже у блозі у блозі:

Русалонька

Здійснитися

Woman in love

Дуже давно хотіла продекламувати цей вірш:) Так давно, що можна сказати – ще одна мрія! Здійснила! 😃
Анна Ахматова “Сжала руки под темной вуалью” 🌹🌹🌹 Ах, Ахматова… 💓