Здійснитися до крайчиків душі. Здійснитися собою. Здійснитися на 100 % такою, як створена.  Здійснитися всім, що є в Тобі. Здійснитися всім, чим є Ти. А ще – здійснитися чиєюсь мрією.

Може хто в курсі, думати у 30, ким хочеш стати в майбутньому – це ще ОК? Чи вже трошки трабл? Просто одне діло, коли ходиш на роботу, отримуєш зарплату, спілкуєшся з людьми, набуваєш досвіду і трошки краще розумієш життя. Без цього ніяк. Ну не сядеш же дома медитувати на звізди, чекаючи манни небесної і космічних одкровень? А проте зовсім інше – знати, що насправді твоє, ким насправді ти є у світі. Ні, не просто ким ти є. На це питання я ще дам відповідь. А ким ти є у світі і для світу? В чому і де розкривається твоя сутність, твоя душа? Роблячи що? Знаходячись де? Відповісти на це – ніби розшифрувати секретний код від власного механізму, щоб знати, для чого насправді у світі ти є.

А, може, я створена, щоб кохати і бути коханою? Звучить трохи старомодно, і аж якось незручно в наш час. А проте що, якщо моє призначення – наповнювати весь простір довкола себе тисячами кольорових метеликів? Обтікати співрозмовника м’яким теплим воском, даруючи йому по тому рельєфи його душі? І так любити, любити, любити!!! Зажмурюючи очі, застрибуючи з розгону на шию, притрушуючи цю шию поцілунками та посмішками. А ще? Малювати ще можна б навчитися. Аквареллю та воском. Перетворити кожну кімнату у казкову історію. І приманити під крівлю ластівок.
А крім того? Вчитися танцювати танго! І румбу ще. Шити розкішні вечірні наряди – мов з подіуму. Пустити м’які локони як їм завгодно стрибати по строкатих шовках-оксамитах. Влаштовувати вечірки. Виблискувати посмішками і барвистими шкельцями різьблених самоцвітів.

А проте хіба цього вистачить, якщо я досі не знаю будови Всесвіту? А як це – без часу і простору? А правда, в чорних дірах сховані паралельні світи? Може мені хтось пояснити, як влаштований космос?! Чи знову я мушу сама?… Дивитися широко розплющеними допитливими очима просто в вічі неба, розпитуючи його віч-на-віч про все.
А проте хіба цього буде досить, якщо я досі не знаю таємниць древніх культур? Не розшифрувала символи, приховані в казках та міфах? І хочеться заритися під ковдрою з товстезними книгами, жадібно поглинаючи знання тисячоліть.
А можна у 30 років вчити астрономію і культури африканських племен? Кохати стрімко і палко. Малювати аквареллю. І танцювати танго.
А, може, сенс в тому, щоб жити кожною гранню своєї душі і, як от зараз, писати про це, транслюючи у простір свої світи?
3.12.17.

Схоже: Woman in love

Час мого життя (частина 3)

Одне маленьке диво