Так сталося, що того пана я собі «обрала». Не можу сказати, що на мене справило таке вже глибоке враження, як спритно він розшукав
Діяти із внутрішньої тиші
У світі, повному зусебічних шумів, важливо діяти із внутрішньої тиші. Хтось сказав: «Роби так. Так правильно.» Хтось сказав: «Ми краще знаємо, що для тебе краще.» Хтось сказав: «В тебе немає іншого вибору.» І ніхто не сказав заглиблюватися у себе і віднаходити власний відклик душі, власну міру тіла, власний напрям руху.
Важливо не починати рух, перш ніж розберешся із внутрішнім компасом. Бо яка різниця, як швидко ти їдеш, якщо не в тому напрямку? Хоча, різниця є. Має значення, як швидко ти віддаляєшся від себе – тим довше до себе повертатися.
Важливо починати рух від центру – від того, що зараз є, від того, що насправді має значення, від того, що закладено в тобі. Неможливо взяти за старт уявну точку, відчалити від уявної пристані, відштовхнутися від неіснуючої опори… Взяти основою, точкою відліку, початком змін можна лише реально існуюче – як у зовнішньому світі, так і в собі.
І у цьому пошуку точки опори важливо не вірити голосам, які намагаються засмітити внутрішню тишу. Брехня промовляє через зовнішній шум. Думки і рішення, народжені із навіяного світом шуму, скоріш за все – брехня.
***
У світі, де споконвіку керує брехня, волаючи безліччю голосів, я знаю одне правило: правда промовляє лише із внутрішньої тиші. Я б сказала навіть більше: правда промовляє голосом внутрішньої тиші.
Брехня – складна до розуміння, заплутана, яскраво-патетична, бездоганна з точки зору формальностей… Правда – проста і тиха, радісна і легка, як голос матері, як голос ангела.
У цьому світі, повному брехні, життєво необхідно носити з собою контейнер внутрішньої тиші – як запасний кисневий балон – під водою чи у космосі.
***
Я пробую відкласти плутанину думок і шукаю внутрішньої тиші. Я кожного разу знову намагаюся закрити очі, замість того, щоб пролистати стрічки соціальних мереж. Я вчуся сповільнювати дихання і чути голос тиші. Із заплющеними очами вслухаюся у ритм власного дихання, у клацання серця, відчуваю, як вони притихають від цього стороннього спостереження.
У світі, де тисячі голосів хочуть схилити до стороннього, чужого, вишукано-брехливого або ж просто зайвого… важливо торкнутися пульсу внутрішньої правди і…
… приймати рішення із повноти внутрішньої тиші.
І діяти із повноти внутрішньої тиші.
І говорити правду – із внутрішньої тиші.
І мовчати – із внутрішньої тиші.
І кричати, так кричати… і повертатися до внутрішньої тиші.
І слухати – із внутрішньої тиші і (по)чути… тебе…себе…із глибини душі.
І любити – із внутрішньої тиші.
І робити крок у невідомість, повний внутрішньої тиші крок.
***
Важливо приймати рішення, говорити, діяти із повноти внутрішньої тиші і завжди повертатися до власної осі. Або ще так – триматися осердя своєї душі.
Триматися своєї осі, коли кігті зовнішніх вітрів намагаються розшарпати тебе у різні сторони, відвіявши від внутрішнього центру.
Коли світ намагається похитнути тебе, проковтнути тебе, стверджуючи, що комусь, а не тобі, видніше, як для тебе правильно, що ти маєш зробити і куди іти.
Коли немає опори і немає поручнів, і немає зовнішніх орієнтирів – залишається триматися Бога і триматися внутрішньої осі…
…і повертатися до таємного дому…
…
до того місця вглибині душі, де є лиш ти і Бог… І мрії, і любов, і віра…
І надія, що ти, тримаючись Господньої руки, справишся…
І вистоїш, залишишся і будеш… назавжди…
Примарою, марою, привидом… що дивує, лякає, вражає, дратує… але літає на перехресті вітрів, але тримається внутрішньої осі… але є і буде…
…і буде повертатися до внутрішнього дому.
Повертатися до внутрішнього дому, коли у світі шум і буря, і взагалі – просто брехня.
Коли хвилі зовнішнього світу збивають з ніг, пристрасті норовлять затопити душу.
Коли стук твого серця не відбивається в серці іншої людини, а від одного погляду в кохані очі ризикуєш обернутися на камінь.
Коли твоя роль – з іншої історії, а слова твоєї душі – на іншу мелодію.
Коли тебе не запросили на цю вечірку… завжди повертатися до внутрішнього дому.
Важливо збудувати внутрішній дім, щоб було куди повертатися (і щоб завжди бути дома).
***
Діяти із внутрішньої тиші. Триматися своєї осі. Повертатися до таємного дому.
Для того, щоб…
Голосом внутрішньої тиші колисати свою вільну душу.
Оперти її, тендітну і чутливу, на внутрішню вісь .
Із таємного внутрішнього дому зробити оселю для своєї вільної, гідної, повної любові душі.
Схоже у блозі:
Текст 2 із серії “Не для блогу”. Але теж важливим мені видається сьогодні:) Рік тому писаний. Ну, хай буде зовсім точно… Рік з
Ключик до контенту
Dolls. Від «Days Of my Life». Історії, які траплялися зі мною щодня. Кумедні, чудернацькі, а іноді трошки сумні. Із філософськими висновками;)
Mirrors. Про пошуки і пізнання себе, свого призначення, шляху. Осмислення пройденого і навколишнього світу. Про світ, що відображається в мені, і про мене, що відображаюся у світі.
Inter-hearts. Про те, що діється між серцями:) Струмочки тепла, краплинки суму і океан ніжності:) Емоції, почуття, відносини… Те, що робить нас живими і надихає жити.
Формула щастя. Мої думки про те, як жити в гармонії із собою та світом, зберігати мир у душі, радість та любов – у серці. Цей розділ містить психологічні техніки.
Танцювальна Вікіпедія. Мій досвід, пов’язаний із уроками танців. Літературне відображення мого задоволення від цього дивовижного мистецтва.
Good things. Просто вартісні книги та цікаві фільми. На мій смак, звичайно:)
Останні статті
Дякую, що завітали до мого блогу:) Приходьте ще і ще!)
