Тиша. Вона – голос моря і космосу. Вона – післясмак мелодій і предвісник слів. Вона – початок і завершення. У ній – павутинка
«Це – не надто пізно»
Ми все мимо плакату проходили і гадали, чого б ці слова мали стосуватися…. Як виявилося, екологічна ініціатива. А так би одразу і не здогадалися!:) Але ж настрій як піднімає! Кожного разу забираєш собі від того плакату скибочку оптимізму. І головне: у фразу кожен щось своє може підставити…
Тема часу і вчасності, мабуть, кожного хоч колись, та хвилювала. Суспільство нав’язує ритм і темп. До такого-то віку треба встигнути те і те, а в такому вже мати наступне… Дедлайни горять синім полум’ям, зробити треба було «на вчора», поспіх став загальною нормою… А якщо помножити цей тренд на ефект зникаючої стрічки в соц.мережах, то здається, наче життя протікає між пальцями, навіть не затримуючись у долонях.
І ти вже не встигаєш бути просто у процесі чи у моменті, бо треба долати наступну умовну позначку. І ти у будь-якому випадку «не ОК», бо не вклався у суспільну норму по тому і по тому. А якщо вклався, то встиг щось відчути, помітити у своєму житті? І долаючи ті чи інші рубежі, ти певний, що це були взагалі твої особисті цілі? А не нав’язаний кимось шаблон «яким має бути життя»?
Одного разу мені спало на думку: для того, щоб встигнути, треба сповільнитись. У певних випадках, звичайно, не завжди. Сповільнитись, щоб звірити компас і напрям руху. Щоб осмислити доцільність і наступні кроки. Щоб відкинути зайве і добрати потрібне. Щоб обрати кращий, цікавіший, розумніший шлях. Щоб не залетіти у чужий поїзд на автопілоті. І просто – щоб помітити красу і відчути насолоду від того проміжку шляху, який долаєш.
А з приводу суспільних рамок: «Все, що не встигається до 30-и, встигається після 30-и…» Свого часу цей жарт підняв мені настрій. Бо справді: а що заважає (окрім стереотипів)? Я гнатимуся за чимось, нав’язаним зі сторони, і пропускатиму у цій погоні своє життя? Я «схоплю» щось чуже і загублю своє? Я готуватиму собі «каву свого життя» за чужим рецептом? А пити її – кому, окрім мене?
І так, я люблю людей відчайдушних, сміливих до пошуків, жадібних до життя. Тих, хто постійно пробує нове і здійснює давні мрії. Тих, хто зважується змінювати професію, місце проживання, життя. Тих, хто їздить на велику з яскравими стікерами, фарбує волосся у веселкові фарби і кутається у божевільно-яскраві строкаті шарфи (не залежно від віку). Тих, хто малює, танцює, співає, вирощує квіти чи випікає торти – словом, переливається всіма барвами своєї душі! Тих, хто викинув суспільні годинники і живе у своєму часі за своїм розпорядком. Тих, хто добирає життя до смаку. Тих хто завжди готує собі життєву каву за власним рецептом!
Ну а тим, хто дочитав, пропоную таке:
1. Складіть перелік справ (фігурально – справ, також і задоволень), які Ви хотіли колись зробити, але не встигли, і вже наче пізно. Чому не зробили, до речі?
2. «Перетрусіть» цей список крізь решето Ваших нинішніх бажань і цінностей. Вам все ще хочеться? Це вписуються у Ваші життєві, духовні стандарти?
3. Виберіть ті, що лишились актуальними. Ті, які вже «не Ваші» – відпустіть з легкістю на паперових корабликах:) Життя змінюється, ми змінюємося, бажання змінюються – так буває. А ті мрії, які все ще залишилися, хапайте швиденько і…
4. Гоу планувати Гарненький список. Покрокові плани. Карта бажань. Почніть сьогодні… Хто має запит, як це робити – пишіть, розкажу!
Те, що справді має внутрішнє значення, починати не запізно! Сьогодні – саме час!:)
Схоже у блозі
Є на світі дивні люди.
Вони не супер-люди. І не досягають всіх намічених вершин. Роблять помилки і неправильні кроки. Говорять невпопад. Щось забувають. Бояться,
Ключик до контенту
Dolls. Від «Days Of my Life». Історії, які траплялися зі мною щодня. Кумедні, чудернацькі, а іноді трошки сумні. Із філософськими висновками;)
Mirrors. Про пошуки і пізнання себе, свого призначення, шляху. Осмислення пройденого і навколишнього світу. Про світ, що відображається в мені, і про мене, що відображаюся у світі.
Inter-hearts. Про те, що діється між серцями:) Струмочки тепла, краплинки суму і океан ніжності:) Емоції, почуття, відносини… Те, що робить нас живими і надихає жити.
Формула щастя. Мої думки про те, як жити в гармонії із собою та світом, зберігати мир у душі, радість та любов – у серці. Цей розділ містить психологічні техніки.
Танцювальна Вікіпедія. Мій досвід, пов’язаний із уроками танців. Літературне відображення мого задоволення від цього дивовижного мистецтва.
Good things. Просто вартісні книги та цікаві фільми. На мій смак, звичайно:)
Останні статті
Дякую, що завітали до мого блогу:) Приходьте ще і ще!)
