Це осінь. Молочний шлях спустився паволокою на землю і струмочком розтікається серед перезрілих трав – наче хоче небесним молоком Вселенної відживити їх. Земля загорнула
От цікаво, чи не перевелися ще принци на Землі, які шукають ту принцесу, що із безсонням? Якщо є такі, я іду до Вас! Запевняю: хоч із горошиною, хоч без, а у номінації тривожного сну я перетру всіх конкуренток на порох!
Знаю-знаю, зараз модно шукати різні психоаналітичні трактування старим добрим казкам. І то такі, що брати Грімм, червоні, мов свіжозварені раки, стояли б мовчки, потупивши очі, курили і піч колупали! Читаю я ці всі наукові байки, читаю, і от що думаю: а не соромно Вам? Дівчина спати не могла!.. У дівчини – безсоння… А Ви… Пропускаєте чужі пробеми крізь свої збочені психоаналізом мізки! Поспівчували б краще чи хоч чаю з меліски заварили!…
Я завжди казала, що якщо коли-небудь матиму дитину, вночі до неї буде прокидатися чоловік – бо ну не можу я не спати! Ох, як же гірко я помилялася…) Та я з теперішнім моїм ритмом… Могла б трійню вигодувати!
Цю «чудову» особливість нервової системи я успадкувала від тата – а з віком всі кращі батьківські риси розквітають;) Щодо сну у нас завжди була армійська дисципліна: коли наставав час «відбою», по хаті миша боялася перешелеснути! Бо якби тато прокинувся… А він би точно прокинувся… Миша мусила б загинути голодною смертю. Бо вдруге тато би вже не заснув.
Так от: у спадок мені дісталася така надчутлива нервова система, що з толком використати її суперпровідність можна хіба для контактів з інопланетними цивилізаціями! Ну, може, зробити ще антени з фольги і ловити сигнали з космосу! Прийом, Марс, це Земля. У вас там є життя? Ви зараз можете спати? А я от – ні…
Причин «неспання» у мене – увесь спектр: від інфрачервоного до ультрафіолету. Занадто спокійно провела день – не стомилася, не можу спати. Занадто інтенсивно провела день – перезбуджена, не можу спати. Подушка занизько – голова падає – не можу спати. Подушка високо – голова горує – не можу спати. В кімнаті жарко – не можу спати. В кімнаті холодно – не можу спати. Муха пролетіла – та це ж уже майже повітряна тривога! Хтось поруч захропів – жодних проблем, взагалі не чую. Наче шум дощу за вікном чи мурчання котика. Дуже голосно захропів? Ну хай буде: мурчання великого котика:) Або тигрика. Ось! Мурчання тигрика.
Щоб збільшити свої шанси на заслужений нічний відпочинок, я розпочала марафон здорового сну. На вечір справ не планувала. Перед сном пройшлася. Кімнату провітрила. Душ прийняла не надто пізно – щоб не прокинутися. Не нервувалася, гострих тем уникала, лиш читала і малювала… Випила краплі мелатоніну, ложку валеріянки і капсулу для сну…. В якийсь момент я почала жартувати, що сплю тепер виключно з Валеріаном:) Але ні… З Валеріаном я теж більше не сплю… Та я вже цілий ритуал здійснила, щоб розслабитися! Всі сили напружила, щоб розслабитися! Не розслабилася… Закрадається здогадка, що сили треба було розслабити, а не напружувати, щоб розслабитися – але от як це зробити, не навчилася!
Я вже випуск психологічного журналу про безсоння купила – не відкрила… Бо ж власних проблем торкатися не хочеться…
Треба виробити якийсь такий технічний стан тіла, щоб у нього був хоч шанс розслабитися… Так, подушку покласти під шию – це раз. Подушку затиснути колінами – це два. Одною ковдрою накрити спинку, іншою – животик… Стоп. Навіщо я це роблю? Що це мені дає? Аа, зрозуміла! Так бочок провітрюється;)
От чисто технічно: що тепер робити? Очі закрила. Не сплю. Може, відкрити? Бо це ж силоміць не заснеш… Очі відкрила – тепер точно не сплю… Бо як заснеш із відкритими очима? Очі знову закрила. Не сплю. Все логічно: бо як заснеш, то закриваючи, то відкриваючи очі? Повернулася на правий бік. Трохи полежала. Незручно. Повернулася на лівий бік. Ще трохи полежала – теж не те. Лягла на спину, дивлюся в стелю, так і відчуваю, як зараз почну розслаблятися… А може б мені поза Спайдермена підійшла? Так, щоб лапками – на стінах і головою – донизу? От лиш біда, мої лапки до стін не липнуть…
3-я година ночі. Дайте мені хтось по голові – щоб я просто вирубилася… Або хоч келішок горілки…
4-а година ночі. По безлюдній вулиці у справах пробіг лис. Місто засинає, прокидається мафія:) Ти диви… На пішохідний перехід пішов… Навчився. Виходить, коли Вам здається, що за Вами спостерігають, Вам це не здається…)
5-а година ранку – лис повертається до рідного дому.
6-а година ранку. Світає. Птахи займаються ранковими туалетами. Я бадьора, ніби не було безсонної ночі. На порядку денному – зйомки нового трилеру «Галя in Zombieland» – ні жива, ні мертва, ні холодна, ні тепла, ні працюю, ні сплю. Роблю каву з печивом. Починається новий день.
***
Цей текст я писала рівно рік тому, але не могла завершити: вкінці мені стало досить несмішно, і я передумала оприлюднювати. За рік моє ставлення до проблем дещо змінилося, і мій стан відповідно теж. Я потроху, крок за кроком, вчуся відпускати. На кожному кроці, де лиш маю нагоду, зачерпую собі долоньками ковточок тиші. І поступово, але не без приємності, відновлюю навик лінивого відпочинку. Це коли ти просто нічого, ну от взагалі нічого корисного не робиш! І хоча я не знаю, на скільки мого дзену вистачить і коли наступного разу знов не засну, залишу собі цю історію на згадку – у якості дотепного погляду на невеселі епізоди життя.
Схоже у блозі
Щоденник (не)здорового харчування
Це осінь. Молочний шлях спустився паволокою на землю і струмочком розтікається серед перезрілих трав – наче хоче небесним молоком Вселенної відживити їх. Земля загорнула
Колись у ранній юності я вела щоденник чудес. В той зошит я записувала маленькі чудеса та приємні несподіванки, які траплялися зі мною щодня.
Dolls. Від «Days Of my Life». Історії, які траплялися зі мною щодня. Кумедні, чудернацькі, а іноді трошки сумні. Із філософськими висновками;)
Mirrors. Про пошуки і пізнання себе, свого призначення, шляху. Осмислення пройденого і навколишнього світу. Про світ, що відображається в мені, і про мене, що відображаюся у світі.
Inter-hearts. Про те, що діється між серцями:) Струмочки тепла, краплинки суму і океан ніжності:) Емоції, почуття, відносини… Те, що робить нас живими і надихає жити.
Формула щастя. Мої думки про те, як жити в гармонії із собою та світом, зберігати мир у душі, радість та любов – у серці. Цей розділ містить психологічні техніки.
Танцювальна Вікіпедія. Мій досвід, пов’язаний із уроками танців. Літературне відображення мого задоволення від цього дивовижного мистецтва.
Good things. Просто вартісні книги та цікаві фільми. На мій смак, звичайно:)