Після історії з ялинкою я стала трошки помішаною на виборах….) Не маю на увазі ті численні трагікомічні перипетії, що спіткали Україну впродовж останніх
Цілком таємно! Зараз я розкрию дещо таке…! Це мало хто знає (принаймні, досі:), але у дитинстві я була досить байдужою до всіх цих прекрасних принцес і взагалі – до багатьох дівчачих тем:) Я пам’ятаю день, коли батьки мене привели мене першого разу до школи (в садок я не ходила). Спочатку, як належить, я підійшла до групи дівчаток, але там було так шумно, що вже за кілька хвилин я не витримала і перейшла до хлопчиків:) «О, тут досить спокійно…» – вирішила я собі. І, хоч у грі хлопчачій участі не брала, ця групка видалася мені все ж більш комфортним місцем. «Любовь-морковь – які дурниці» – думала я десь в такому руслі до досить-таки слушного віку:) Історія відносин між прекрасними принцесами і… язик не повертається їх так назвати… принцами, мене, звичайно, зацікавила… Але вже набагато дорослішою:)
Інша справа – шпигуни! От що по-справжньому цікаво! Спецоперації! Військові секрети! Розум, сміливість і витримка! І як дівчата можуть взагалі дивитися ті дурні мелодрами!))) А проте «пацанкою» я теж ніколи не була. І якщо вже я дивилася чергову пригодницьку сагу, то десь серед головних героїв обов’язково мала бути нереально крута – суперприваблива і меганебезпечна леді в чорному, а, окрім вражаючих пригод і страшних військових таємниць – велика, палка і дуже небезпечна любов!
…коли я побачила на Потсдамській площі у Берліні Музей шпіонажу, в мене загорілися очі! Все моє темне шпигунське минуле постало в мене перед очима як на долоні. Йде хтось зі мною? Ні? Ну, я пішла!
Вхід у музей шпигунства – не якійсь там двері, а справжній ліфт безпеки! Він відкривається, а перед тобою – справжній таємний відділ! Чорне… Зелене…. (До речі, чому зелене? Хто визначив, що це – колір шпигунів?) Метал… Екрани… На екранах – розповіді з історії шпіонажу, на стінах та стендах – шпигунські прилади. У кабінках – навчання молодих шпигунів. Тут я можу шукати жучки, а тут – вчити азбуку Морзе… Тут мене вчать читати по губах… А в цьому кабінеті – письмо невидимим чорнилом! А що це за черга зібралася? Чорна кімната… Зелений лазер… Я маю пройти під перехресним лазарем, щоб знешкодити бомбу! І, хоч це звичайно писана невидимим чорнилом військова таємниця, а все ж я розкрию… На цій спецоперації я обрала таємне ім’я – «Повна кохання»!)))
З музею я виходила, злегка оп’яніла від шпигунської ейфорії. Не буду стверджувати, що з усіма завданнями я впоралася на відмінно… Зрештою, я двічі підірвалася на бомбі і не зуміла виявити по губах шпигуна з ворожого табору. І коли я встигла перетворитися на таку ванільну принцесу?… На виході з музею якийсь невідомий мені секретний агент спеціально для мене залишив свій транспорт – чорний байк! І, хоч я не проходила спецпідготовки по цьому виду військового транспорту, я скористалася «технологією Маші» з народного фольклору. Якою? Це просто: поки господаря не видно, залазиш на байк і фоткаєшся! Власник байку, якщо навіть і виявить ворожу шпигунку на своєму транспортному засобі, точно не вижене!
19.08.19, з берлінських спогадів
Схоже у блозі:
Після історії з ялинкою я стала трошки помішаною на виборах….) Не маю на увазі ті численні трагікомічні перипетії, що спіткали Україну впродовж останніх
Дещо про гендерні стереотипи, або «Ну не люблю я готувати!»
Якби мене хтось спитав, чи підтримую я гендерні стереотипи, я б відповіла: «Якщо мені
Dolls. Від «Days Of my Life». Історії, які траплялися зі мною щодня. Кумедні, чудернацькі, а іноді трошки сумні. Із філософськими висновками;)
Mirrors. Про пошуки і пізнання себе, свого призначення, шляху. Осмислення пройденого і навколишнього світу. Про світ, що відображається в мені, і про мене, що відображаюся у світі.
Inter-hearts. Про те, що діється між серцями:) Струмочки тепла, краплинки суму і океан ніжності:) Емоції, почуття, відносини… Те, що робить нас живими і надихає жити.
Формула щастя. Мої думки про те, як жити в гармонії із собою та світом, зберігати мир у душі, радість та любов – у серці. Цей розділ містить психологічні техніки.
Танцювальна Вікіпедія. Мій досвід, пов’язаний із уроками танців. Літературне відображення мого задоволення від цього дивовижного мистецтва.
Good things. Просто вартісні книги та цікаві фільми. На мій смак, звичайно:)