• Головна
  • Про автора
  • Блог
  • Контакти
  • Натхнення
Блог Галини Івасюк Блог Галини Івасюк
good things (books and films)

Разіда Ткач. Таємниці Шахерезади

Січ 27, 2019

Я запримітила цю книгу на Фестивалі психології та психотерапії. Але в той вікенд я була бідна, як церковна миша, і мені від сили вистачало на обіди. Ну, лааадно, на обіди в кафе (в мене не завжди виходить їсти те, що готують у столових, і я не ризикнула спробувати:) Ну, ладно, ще на хенд-мейд… Всього дві саморобки… Та вони були взагалі копійчані! На книги, словом, не вистачило!)

Ця книга зайняла н-не місце у моєму списку з привідкритих книг:) Я ще від літа так живу: розпочну книгу – аврал/хвилювання/набридло – відкладу – нова книга.  От на канікулах і взялася «закривати мої книжкові гештальти»:)

«Таємниці Шахерезади» – це авторська арт-терапевтична методика Разіди Ткач, а також казки сучасних шахерезад про коханих чоловіків і для коханих чоловіків  (але і для себе та про себе), написані відповідно до пропонованої методики.

Хто би міг подумати, з одного боку, але це ж так очевидно, якщо підійти з іншого, але Шахерезада взагалі-то була дуже непоганим психологом. Та подумати тільки! Султан, після того, як його зрадила дружина, почергово, з ночі у ніч, стратив цілий гарем жінок, а казки юної Шахерезади слухав тисячу і одну ніч! І ніби як на другий сезон підписку продовжив, якщо лиш можна довіряти такій химерній лукавій пліткарці, як історія:)

Відповідно до трактування Разіди Ткач, серію казок Шахерезади можна порівняти з циклом сеансів психотерапії, коли тема одної казки випливає з теми попередньої і дає основу для наступної. Чесно – мені аж самій захотілося їх прочитати:), хоча для розуміння авторської методики це в принципі необов’язково. У книзі авторка пояснює методику написання психотерапевтичної казки (за Шахерезадою:), роз’яснює послідовність терапевтичних тем та дає сюжетний алгоритм кожної казки.

 

Тут до пояснення методики слід запросити ще одного капітана Очевидність – казки більшою мірою «чоловічі». Далі зробимо невеличкий екскурс у психологію, а саме у юнгіанство. До загальновідомих термінів, які перекочували з психології у суспільний дискурс та мають незалежний вплив на культуроформуючі процеси, належать щонайменше два дітища Карла Юнга «аніма» та «анімус» –  «він» та «вона». Відповідно до моделі особистості за Юнгом, в структурі особистості як чоловіків, так і жінок присутні і «анімус», і «аніма», тобто комплекси рис, властиві як чоловічій, так і жіночій гендерній ролі. Якщо чоловіча модель поведінки більшою мірою асоціюється з вольовими якостями, то жіноча – з чуттєвістю. Але для того, щоб особистість розкрилася повною мірою, щоб людина була в гармонії з собою та світом (і для налагодження відносин з протилежною статтю), важливо розвивати не лише «свою» гендерну модель, а й, у розумній пропорції, ті риси, які вважаються притаманними протилежній статі. Тобто, чоловікові, розвиваючи вольові якості і виборюючи своє місце під сонцем, важливо  не втрачати контакту зі своєю емоційністю та чуттєвістю. А жінці, якою б «казковою принцесою» вона не була, ніколи не завадить щіпочка перчику в характері і вміння відстояти себе. Процес формування жіночності і мужності, а також пошук контакту зі своєю «іншо-статевою» частиною особистості,  зашифрований у фольклорі народів світу. А «пробудження» чоловічих чи жіночих характерологічних комплексів та поведінкових  моделей разом із закріпленням стійкої гендерної ідентичності є кінцевою метою так званих ініціацій у постюнгіанській психотерапії.

Той, хто читав книгу Джеймса Холліса «Під тінню Сатурна», точно знайомий із «чоловічим шляхом» у західній цивілізації – шляхом важкої праці та запеклої боротьби, що супроводжується нехтуванням своєю емоційністю та чуттєвістю. А це відповідно призводить до пригнічення жіночності у західній культурі – з одного боку, жіночність сприймається як загроза, як важіль впливу (тут і про «материнський комплекс» слід би додати), з іншого боку, те, що подавлюєш у собі, подавлюєш і у світі. Холліс одним із перших (як я розумію) піднімає тему “чоловічого” болю і страху, які хоч і притаманні чоловікам не меншою мірою, ніж жінкам, табуюються західним соціумом як заборонені для чоловіків переживання. Психолог закликає чоловіків по-перше, об’єднуватися в спільноти з тим, щоб підтримати один одного на шляху формування власної маскулінності і у спільній для чоловічого шляху боротьбі (як це було прийнято у первісних суспільствах) і, по-друге, дозволити собі проявляти власну чуттєвість, вступити у контакт з тим світом у собі, що традиційно вважається жіночим.

Так от! Екскурс призупинимо. Казки Шахерезади можна назвати більшою мірою «чоловічими» тому, що вони спрямовані на встановлення здорового гармонійного контакту чоловіка з жіночністю – як з власною, внутрішньою (емоційністю та чуттєвістю), так і з зовнішньою.

 

У книзі авторка дуже чітко, зрозуміло викладає методику і дає багато хороших прикладів казок, які були написані учасницями її тематичного вебінару. Для мене читання казок було немов купання в озері досвіду інших жінок: кожна казка має відпечаток життєвої історії казкарки, а у сюжетних поворотах закарбовані лінії долі – авторок та близьких їм чоловіків. У багатьох казках, мов крізь вуаль, просвічувалися обриси характерів жінок. І, хоча здавалося б, тематика – єдина, а проте «чоловічий шлях» головних героїв, як і «химери», які їм доводилося подолати на шляху до своєї душі, були такі різні!

… от жив собі султан (гроза народів!), сам страху не знав, зате жах на весь світ наганяв! А тут казкарка якась з’явилася… Історії якісь розповідає…  Жах наганяти заважає… Незрозуміло-що… Та що тут взагалі таке відбувається?!  Раптом бац – і щасливий!.. Весь імідж перепсула… Небезпечна річ – казки:) А казкарки – взагалі вбивча сила;)

 

 

 

 

 

dolls (days of my life)

Мехенді корицею осені (частина 1)

Я насправді ніколи не любила осені. Не любила хай найпрекраснішого, але зав’ядання природи. Не любила ржавих плям, на які розсипається земля, не любила

Вер 29, 2018
dolls (days of my life)

Аморе, море (ч.2: Хюґе)

Тиша. Вона – голос моря і космосу. Вона – післясмак мелодій і предвісник слів. Вона – початок і завершення. У ній – павутинка

Чер 08, 2019

Leave A Reply Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Останні публікації
Попередні публікації

Ключик до контенту

Dolls. Від «Days Of my Life». Історії, які траплялися зі мною щодня.

Mirrors. Про світ, що відображається в мені,  і про мене, що  відображаюся у світі.

Inter-hearts. Про те, що діється між серцями:) Струмочки тепла, краплинки суму і океан ніжності:)

Good things. Просто вартісні книги та цікаві фільми. На мій смак, звичайно:)

Рубрики

  • dolls (days of my life) (23)
  • good things (books and films) (4)
  • inter-hearts (emotions and feelings) (9)
  • mirrors (identities and meanings) (13)
  • P.S. (people’s stories) (1)

Останні статті

  • InDaZoo (ч.3: Берлінська полонянка) InDaZoo (ч.3: Берлінська полонянка)
    Листопад 30, 2019
  • InDaZoo (ч.2: Особисте життя панд) InDaZoo (ч.2: Особисте життя панд)
    Листопад 30, 2019
  • InDaZoo (ч.1: Горобці на руці) InDaZoo (ч.1: Горобці на руці)
    Листопад 20, 2019

Дякую, що завітали до мого блогу:) Приходьте ще і ще!)

 

  • Smart technics smartcv
    2 місяці ago
  • 2 місяці ago
  • 2 місяці ago
  • 1 місяць ago
  • 1 місяць ago
  • 4 тижні ago
  • 3 тижні ago
  •    50 cent
    3 тижні ago
  • 2 тижні ago
  •  !
    1 тиждень ago
© Галина Івасюк, 2017-2019. Будь-яке використання матеріалів сайту може здійснюватися лише з дозволу автора.