(але мені досі не підкорилося…)
Не підкорилося, наче якась невзаємна любов… Велика і фатальна Я про Танець.
Про танець я щойно написала цілий літопис…)
Здійснитися
Здійснитися до крайчиків душі. Здійснитися собою. Здійснитися на 100 % такою, як створена. Здійснитися всім, що є в Тобі. Здійснитися всім, чим є Ти. А ще – здійснитися чиєюсь мрією.
Може хто в курсі, думати у 30, ким хочеш стати в майбутньому – це ще ОК? Чи вже трошки трабл? Просто одне діло, коли ходиш на роботу, отримуєш зарплату, спілкуєшся з людьми, набуваєш досвіду і трошки краще розумієш життя. Без цього ніяк. Ну не сядеш же дома медитувати на звізди, чекаючи манни небесної і космічних одкровень? А проте зовсім інше – знати, що насправді твоє, ким насправді ти є у світі. Ні, не просто ким ти є. На це питання я ще дам відповідь. А ким ти є у світі і для світу? В чому і де розкривається твоя сутність, твоя душа? Роблячи що? Знаходячись де? Відповісти на це – ніби розшифрувати секретний код від власного механізму, щоб знати, для чого насправді у світі ти є.
А, може, я створена, щоб кохати і бути коханою? Звучить трохи старомодно, і аж якось незручно в наш час. А проте що, якщо моє призначення – наповнювати весь простір довкола себе тисячами кольорових метеликів? Обтікати співрозмовника м’яким теплим воском, даруючи йому по тому рельєфи його душі? І так любити, любити, любити!!! Зажмурюючи очі, застрибуючи з розгону на шию, притрушуючи цю шию поцілунками та посмішками. А ще? Малювати ще можна б навчитися. Аквареллю та воском. Перетворити кожну кімнату у казкову історію. І приманити під крівлю ластівок.
А крім того? Вчитися танцювати танго! І румбу ще. Шити розкішні вечірні наряди – мов з подіуму. Пустити м’які локони як їм завгодно стрибати по строкатих шовках-оксамитах. Влаштовувати вечірки. Виблискувати посмішками і барвистими шкельцями різьблених самоцвітів.
А проте хіба цього вистачить, якщо я досі не знаю будови Всесвіту? А як це – без часу і простору? А правда, в чорних дірах сховані паралельні світи? Може мені хтось пояснити, як влаштований космос?! Чи знову я мушу сама?… Дивитися широко розплющеними допитливими очима просто в вічі неба, розпитуючи його віч-на-віч про все.
А проте хіба цього буде досить, якщо я досі не знаю таємниць древніх культур? Не розшифрувала символи, приховані в казках та міфах? І хочеться заритися під ковдрою з товстезними книгами, жадібно поглинаючи знання тисячоліть.
А можна у 30 років вчити астрономію і культури африканських племен? Кохати стрімко і палко. Малювати аквареллю. І танцювати танго.
А, може, сенс в тому, щоб жити кожною гранню своєї душі і, як от зараз, писати про це, транслюючи у простір свої світи?
3.12.17.
Схоже: Woman in love
Вже багато років ми не святкували Новий рік весело. Востаннє мені було по-справжньому радісно на Новий рік, мабуть, ще у дитинстві. Тоді ми
Ключик до контенту
Dolls. Від «Days Of my Life». Історії, які траплялися зі мною щодня. Кумедні, чудернацькі, а іноді трошки сумні. Із філософськими висновками;)
Mirrors. Про пошуки і пізнання себе, свого призначення, шляху. Осмислення пройденого і навколишнього світу. Про світ, що відображається в мені, і про мене, що відображаюся у світі.
Inter-hearts. Про те, що діється між серцями:) Струмочки тепла, краплинки суму і океан ніжності:) Емоції, почуття, відносини… Те, що робить нас живими і надихає жити.
Формула щастя. Мої думки про те, як жити в гармонії із собою та світом, зберігати мир у душі, радість та любов – у серці. Цей розділ містить психологічні техніки.
Танцювальна Вікіпедія. Мій досвід, пов’язаний із уроками танців. Літературне відображення мого задоволення від цього дивовижного мистецтва.
Good things. Просто вартісні книги та цікаві фільми. На мій смак, звичайно:)
Останні статті
Дякую, що завітали до мого блогу:) Приходьте ще і ще!)
