Подорож Психеї, чи то Герди – шлях душі, формування, становлення душі у любові. Зцілення Ероса, чи то Кая – зцілення травми внаслідок внутрішнього ресурсу, зростання і роботи душі, відродження життя у любові.  Возз’єднання Ероса і Психеї – внутрішня цілісність, повернення цілості через возз’єднання з власною душею і повернення здатності любити.

(натхненні новою колодою МАК, якою не можу натішитись😊)

Насамперед хочу поділитися своєю чудесною знахідкою – розповісти про колоду метафоричних асоціативних карт «Скарби Герди» (автор – Світлана Чернишева, ілюстрації Ірини Кузубової).

Я закохалася у ці карти з першого погляду – такі вони гарні😊 Так, наче в руках у тебе не психологічний інструмент, а

«Подивися, коли новий місяць» – просить мама. Я така «ну ладно», а про себе «Дався тобі той новий місяць… Хоча… Я сама – трохи лунатик… Але мені варто скоріше за повнолунням стежити». В кожного – свої потреби, дивлюся. І тут мене осіняє! «А чого новий місяць кожного місяця – в

 (але мені досі не підкорилося…)

Не підкорилося, наче якась невзаємна любов… Велика і фатальна Я про Танець.

Про танець я щойно написала цілий літопис…) Точніше, про мою з ним історію. Але вирішила не ділитися (принаймні зараз, до пори, до часу).

До часу я взагалі не любила танцювати. Танець був для мене якоюсь

«Тріщи – не тріщи, а вже пройшло Водохрещи» – лякали колись українці мороз і заодно передавали із покоління в покоління житейське спостереження – після Богоявлення земля остаточно звернула із зимової колії і прямим курсом йде до станції весни☺️🌿🌸🌿

Бачу, і серед моїх друзів є нащадки давніх українців – не встигли три

 Нове слово у фітнес-науці  Авторський патент

Тренер предвіщає мені велике спортивне майбутнє, якщо м’язи підкачаю (і не перестану займатися, звичайно) Але я дуже за себе вболіваю, щоб не перестати! Тим більше, що стретчінг мені дуже, просто дуже подобається! Почуваєш себе як після сеансу масажу, я вже колись казала! І я досить наполеглива, щоб

Я не знаю, якій кількості яскравих цікавих творчих жінок я цей продукт порадила😄 Хтось міг би вирішити, що я маю відсотки з його продажу😅 Але не маю (хоча це було б справедливо😎). Якщо магазин спродав тоді місячний запас блокнотів – це все завдяки мені😄

У творчий щоденник «Моя нова історія» я

Трапилася ця пригода одного манно-туманного дня, у Будапешті. Шорт інтродакшн: це була групова різдвяна подорож, а коли я мандрувала з групами, завжди виходило щось із чимось. Спойлер: по можливості люблю подорожувати або з дуже близькими людьми, або одна.

Така вже я  вдалася від виробника – йти в ногу з колективом і

Хей, а правда сей шедевр на художнє фото тягне?😄 Будь ласка, не треба розуміти прямо і писати мені правду😄

А як би Ви його назвали, до речі? Варіанти:

«Всі штани собі відморозив…»
«Милий, про що ти думаєш?»
«Хатко-хатко, повернися до мене передом, а до лісу – задом»
«А можна, я його розверну?»
«Людина в пошуках сенсу»
«Зимовий

На ці думки мене наштовхнув перстень. Я побачила його в Інстаграмі якраз після того, як виринула з хвилі глибокого відчаю. “I am enough” – наче мурашки пробіглися по моїй душі. «Мене вистачить…» Я точно правильно зрозуміла це послання? Наче почула під пальцями скрип наелектризованого волосся… Але почнемо з того, що