Фотографічним поглядом сусідка зміряла Марка з ніг до голови. Тепер він міг бути певним: якщо я не повернуся ціла і неушкоджена, його фоторобот
Останнім часом я полюбила гойдалки. Не знаю, правда, що з цього приводу думають сусіди… Але стараюсь тим не перейматись:) З сусідськими дітьми я не конкурую!) Все почалося випадково – я просто присіла і згадала… Відштовхнулась ногами і полетіла:) Я літаю низько і м’яко, я не екстремал. Вітерець від польоту легенько куйовдить коси і пестить обличчя. Я просто приходжу собі політати, закинувши голову назад і вдивляючись у крона дерев, широко посміхаючись до себе і до неба. Нещодавно я вперше літала восени:)
Тепер я знаю. Осінь – це просто стома літнього вечора. Сонце наче скинуло свою шаль. Шаль зіслизнула зі стомлених, схилених від серпневої спеки плечей небосхилу і лежить приглушеним сяйвом невагомо-прозоро-низько – над самою землею, понад водами. Сяйво восени – особливе, прозоро-золотисте. Прохолодне і вогке, з прив’ялою свіжістю. Опале сяйво зупинилося між небом і землею, нижче неба, але вище землі, заплутавшись у розпатланих кучерях дерев. Земля вся як кучерява С’ю:) А коли кучері спадають – сяйво стелиться все нижче і нижче – з кожним осіннім днем. Лиш промінчики світла чітко окресленими стрілами пронизують землю.
Восени розкривається краса коричневих билинок. Їх зазвичай ніколи не видно, вони губляться серед розмаїття барв. А зараз їх час. Вони розкидані по всій землі, мов палички кориці. Здається, корицею навіть пахнуть. А ще – трава. Трава восени – теж особлива, сірувато-зеленувато-коричнева, я такої досі ніколи не любила. Вона ніби одягається у камуфляж – воювати за останні теплі дні. Стою серед розкиданих по камуфляжній траві паличок кориці. І все це просочилося золотистим сяйвом.
Час тиші. Час тепла. Час кавової пари. Час теплих натуральних матеріалів. Час вбирати тепло і любити життя.
А водночас – час свіжості. Час ясності думок. Час підсумків і передчуття переходу до нового циклу життя.
Я вже приготувалася любити осінь. Наповнити своє життя шматочками затишку і цікавинками. Спідничка кольору осіннього листочка, футляр для телефону з «блондинкою у листопаді» і ціла поличка різнокольорових шарфиків. Обов’язково – щорічна фотосесія в кучугурі листя. Гарячі чаї (завжди уявляю себе з глінтвейном, але п’ю чай, і так щаслива). Запах кав’ярень (хоча я страх як люблю на них економити!). Зефіркова кава з металевого горнятка (теж, до речі, Настя навчила:). Котики (але обов’язково довгошерсті породи). Бігти під дощем на фітнес чи танці. Волога свіжість на щоках. Найбільш театральний сезон. Фестиваль психології. Ярмарка хенд-мейду на День міста. Витрачена на цікаві вироби зарплата. Фільми з тихою інтимністю. Книги. Але це полісезонне:) Осінній біг. У парку опадає листя, і на деревах зароджуються перші хвостики білочок.
Піти на побачення! Хочу піти на побачення! Але не таке побачення, коли довго і нудно вибираєш щось миленьке, але щоб не викликати зайвого інтересу. А на таке, щоб цілий день збиратися, крутити волосся, і переміряти пів шафи, і вибрати найкращий наряд, і обов’язково переборщити з біжутерією… І так нафарбуватися, щоб блискітки аж сипалися (з макіяжу, але і від щастя). Не встигати і летіти стрімголів, задихатися, прикладати прохолодні руки до гарячих щік, бентежити і бентежитися… Перекинути якусь рідину і наступити комусь на ногу! І так світитися, так світитися!..
А поки… А поки хочу вже розклеїти на вікнах жовте листя. Хочу шортики з твіду чи чогось такого м’якого. І в’язані гетри. Кутатися у великий шарф (але обов’язково щоб пухнасті коси зверху) і пити гарячу каву з зефірками. Розкрити всі тепловбираючі пори і поглинати тепло – дотиків, посмішок, котиків і кави. Випромінювати тепло і згенерувати навколо себе великий теплий шар інтимності. Щоб огорнути ним того, хто поруч. Щоб зігріти того, кого запрошу ближче.
***
З кожним днем осені С’ю губитиме свої кучері. Аж поки небо не покриється шоколадним плетінням. Мехенді корицею осені.
Початок осінніх історій:
Мехенді корицею осені (частина 1)
Схоже:Тапочки для принцес
Фотографічним поглядом сусідка зміряла Марка з ніг до голови. Тепер він міг бути певним: якщо я не повернуся ціла і неушкоджена, його фоторобот
Моя життєва дорога розійшлася з дорогами цілої купи людей. І мені шкода, з одного боку, їх втрачати… Бо багато хороших спогадів і добра
Dolls. Від «Days Of my Life». Історії, які траплялися зі мною щодня. Кумедні, чудернацькі, а іноді трошки сумні. Із філософськими висновками;)
Mirrors. Про пошуки і пізнання себе, свого призначення, шляху. Осмислення пройденого і навколишнього світу. Про світ, що відображається в мені, і про мене, що відображаюся у світі.
Inter-hearts. Про те, що діється між серцями:) Струмочки тепла, краплинки суму і океан ніжності:) Емоції, почуття, відносини… Те, що робить нас живими і надихає жити.
Формула щастя. Мої думки про те, як жити в гармонії із собою та світом, зберігати мир у душі, радість та любов – у серці. Цей розділ містить психологічні техніки.
Танцювальна Вікіпедія. Мій досвід, пов’язаний із уроками танців. Літературне відображення мого задоволення від цього дивовижного мистецтва.
Good things. Просто вартісні книги та цікаві фільми. На мій смак, звичайно:)