А був такий випадок… Що я Новий рік зустрічала у банному халаті!) Я тоді якраз вчилася на першому курсі, а другий екзамен в
Вся справа була в травні. А може, взагалі і не в травні. Просто коли ти у сонячну, майже літню погоду починаєш ні звідти, ні звідси чхати, кашляти і демонструвати всі симптоми осінньої депресії, так і хочеться все це списати на травень з його буяючим характером.
Отже, був травень, і різноцвіттям буяли сади. А я…я ходила з носовичком і лиш здогадувалася про солодкий подих весни по заклопотаному гудінню бджіл. І все воно було б нічого – ну з ким не буває? – якби нас, всім сімейним підрядом, тобто тата, маму, брата і мене, не запросили погостювати на природі.
Ні, я, звичайно, розумію – мені взагалі-то можна було б і відмовитись… Але не могла ж я відпустити тата, маму і брата без підмоги на нерівний поєдинок з величезним тортом та цілою армією шашликів?! Одним словом, хотіла-не хотіла, довелося зібрати силу волі у кулак і їхати. А щоб сила волі не підвела, я, про всякий випадок, прихопила з собою ще жменьку таблеточок від алергії.
Проте, не зважаючи на весь мій бойовий дух, у машині мені ставало все гірше і гірше. «Ну що ж? Не дарма ж я свій стратегічний запас везу?», подумала я, проковтнувши першу таблеточку.
Дорога м’яко котилася під колесами авто, а на мене накочувалася важкими задушливими хвилями алергія. «Ну що ж? Одна таблеточка не допомогла… Видно, треба більшої концентрації!», вирішила я, і дістала ще одну таблетку. Минуло декілька хвилин, проте моя «алергійка» відключатися не поспішала. Так, одна за одною, я і виникала свою жменьку таблеточок. А наш сімейний підряд тим часом прибув у пункт призначення.
До справедливості сказати, з таким противником мої без мене точно б не впоралися – і салатики, і котлетки, і ласощі….)) Не дарма я волю в кулак збирала, зовсім не дарма! Точно б не справилися! Проте, пригубивши вина, я відчула неладне.
До цього моменту я і не здогадувалася, що означає хотіти спати. Ні, не просто хотіти спати, а ХОТІТИ СПАТИ! Миттєво і безповоротно! Я відчула, що ще мить – і я переміщуся з крісла просто під стіл!
Щоб уникнути казусу, ми з братом і дочкою господарів вирішили посидіти на лавочці у дворі. Але і тут ситуація мало змінилася: я і тут відчувала, що зараз плавно сповзу під лавочку. «Ну хочеш – можеш прилягти на моє ліжко», запропонувала юна господиня. А в мене вибору, здається, уже не залишалося: під лавочкою, під столом чи на хазяйському ліжку!
Було, кажуть, у людей таке повір’я: щоб дізнатися, яке місце у кімнаті щасливе, у дім запускали кота. Так от: все нове – добре забуте старе! Котів господарі, наскільки я знаю, не аж так сильно люблять. Натомість в дім запустили мене. Отже, мій експертний висновок: ліжко молодої господині – ну дуже щасливе місце, на своїй шкурі перевірено, наскільки щасливе! Ледь добравшись до розкішного королівського ложа, я ляпнулася у м’які подушки і заплющила очі. Єдина думка не давала мені спокою: «Ковдрочку! Ну чому тут немає ковдрочки! Ну принесіть нарешті хоч хтось хоч якусь ковдрочку! А можна, я заберуся під хазяйську ковдрочку і вже тоді спокійненько собі засну?»
Вже потім, дома брат мимохідь спитав мене: «А скільки ти, до речі, тих таблеточок від алергійки випила?» «Ну так я не рахувала. Скільки було, стільки і випила… А що може бути, що й справді від них?» 😉
19.04.2018
Читайте схоже:
InDaZoo (ч.1: Горобці на руці)
А був такий випадок… Що я Новий рік зустрічала у банному халаті!) Я тоді якраз вчилася на першому курсі, а другий екзамен в
Висновок 11. «Провина і сором» – вірус, що увійшов у кров людини, мабуть, ще із соком Едемського яблука. Відкусив Адам забороненого плоду і
Dolls. Від «Days Of my Life». Історії, які траплялися зі мною щодня. Кумедні, чудернацькі, а іноді трошки сумні. Із філософськими висновками;)
Mirrors. Про пошуки і пізнання себе, свого призначення, шляху. Осмислення пройденого і навколишнього світу. Про світ, що відображається в мені, і про мене, що відображаюся у світі.
Inter-hearts. Про те, що діється між серцями:) Струмочки тепла, краплинки суму і океан ніжності:) Емоції, почуття, відносини… Те, що робить нас живими і надихає жити.
Формула щастя. Мої думки про те, як жити в гармонії із собою та світом, зберігати мир у душі, радість та любов – у серці. Цей розділ містить психологічні техніки.
Танцювальна Вікіпедія. Мій досвід, пов’язаний із уроками танців. Літературне відображення мого задоволення від цього дивовижного мистецтва.
Good things. Просто вартісні книги та цікаві фільми. На мій смак, звичайно:)