Це така тема, на яку писати соромно. Бо соромно, смішно і трохи по-дитячому  «пред’являти претензії світу» – світ має бути таким і таким, щоб мені було зручно в ньому жити, люди – такими і не інакшими, щоб мені було комфортно з ними взаємодіяти, а чоловіки… Тут я взагалі мовчу!  Ой,

Або думки про принців і принцес, королів та королев, які прийшли мені в голову, читаючи новини британського королівського дому…

Взагалі я за молодою королівською парою – Меган та Гаррі – ніколи особливо не стежила. Досі не стежила. Я навіть весілля їх не дивилася. Шансів не побачити сукню Меган в мене просто

Оці роздуми будуть зовсім нетиповими для моєї звичної тематики…) Снідаємо ми з мамою, збираюся на роботу. І почали говорити про наших за кордоном. Про те, наскільки відрізняється реальність від фантазій про всезагальне благоденство. І я зараз навіть не про людей, які працюють на чорних роботах нелегально. Я про тих, хто

Синій. Взагалі я люблю більшість відтінків сині. Але най-най – не просто такий собі, ледь-ледь, голубий, а космічний, спектрально-чистий синій. До цього кольору я дозрівала. В дитинстві мені подобався голубий. Але, в міру мого дорослішання, мій голубий дозрівав зі мною, наливаючись барвою, аж поки не дійшов апогею. Здається, цього кольору

І сьогодні, на завершення найсерйознішого тижня в році – Тижня знань – до мене прийшло натхнення, зробити такий несерйозний пост…) Точніше, ідея ця прилетіла мені ще в Болгарії:) Я ніжилась в шовковистій блакиті, на березі мене чекала моя веселкова блузочка – з мазками фарб – і я мрійливо думала про

Цей текст був написаний давніше і взагалі – не для Анкл. Тоді я була вкрай самокритична і перебирала: це, “ідеальне” – для блогу, а це – так просто, мало важить, піде в соц.мережі… 

А тепер в мене запустився зворотній процес:) Переглядаю свої СМ і думаю: чого б його було в блог

Мені було от просто цікаво: як відреагує моя матуся, коли дізнається, що до блогу, психології, фітнесу, танців, купки непрочитаних книг і гори грандіозних проектів я виришила “завести” ще малювання?;) А от на ура! Випроводжала мене на заняття так, наче завтра мої “картини” на виставку беруть😊😄😅

Востаннє я малювала (ну типу не

Але суть всього написаного ось в чому. Суть в тому, заради чого ми плануємо час? На що ми хочемо його витратити?

Є така легенда. Про людину із Заходу і людину зі Сходу (і вона немає геополітичного підтексту). Людина зі Сходу прибула в гості до людини з Заходу. Людина із Заходу постійно

Але, крім реалізації своїх великих мрій і глобальних цілей, я ще займаюся цілком конкретною справою – я просто працюю. І працюю з людьми. З досить-таки багатьма людьми. Тому третім важливим завданням для мене було устаканити мої взаємодії з людьми в часі так, щоб різні неузгодженості і неточності інших мінімально крали

Ось уже понад місяць я не писала нічого нового до блогу. Час!.. Не мала часу… Хоча… Мала, звичайно, але вирішила тратити його на інші справи. Чи правильно це було? Ні. Чи, точніше, частково правильно. Іноді треба сфокусуватися, обравши на момент часу першочергове. Що маю в підсумку? Успішно закрита студентська сесія